Вітальне слово Його Високопреосвященства Архієпископа Івана Юрковича
Апостольського Нунція в Україні на урочистостях з нагоди єпископської хіротоні
Його Преосвященства Владики Йосифа Міляна Єпископа-помічника Київської Архиєпархії УГКЦ
Київ, 18 червня 2009 року

]     Блаженніший Владико,
    Преосвященніший Кире Йосифе!
    співбрати в Єпископстві та Священстві,
    дорогі Монахи та Монахині,
    брати і сестри в Господі,
    
    Ми зібралися сьогодні, щоб в празник Пресвятої Євхаристії молитися за нового Єпископа-помічника для Київської Архиєпархії. В цьому особливому Богослужінні чуємо виразну обітницю Господа: "Хто їсть моє Тіло і п'є мою Кров, той має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня", (Йн. 6, 54).
    
    Це начебто девіз і вказівка для кожного з нас, а особливим чином для нового Владики Йосифа Міляна, тому що як повчає ІІ Ватиканський Собор - завданням Єпископа є постійна турбота про те, "щоб вірні глибше пізнавали і жили пасхальним Таїнством через Євхаристію, щоб творили одне, тісно спаяне Тіло, одності любові Христової". (Пор. Christus Dominus, 15).
    
    Євхаристія, це осередок почитання й духовного життя Христової Церкви, "джерело та звершення цілого християнського життя" (Lumen Gentium, 11). Бо в Святій Євхаристії "поєднується усе духовне добро Церкви, тобто сам Христос" (Presbyterorum ordinis, 5). Він на останній Вечері, тієї ночі, коли Його було видано на смерть, установив Євхаристійну Жертву свого Тіла й Крові, щоб на всі віки, аж до свого другого приходу, повторяти Хресну Жертву. І таким чином довірити Церкві, пам'ятку своєї смерті й воскресіння: Таїнство побожності, знак єдності, зв'язок любові, пасхальну гостину, на якій Христос приймається, дух наповнюється ласки й дається нам завдаток майбутньої слави. (Пор. Sacrosanctum Concilium, 47).
    
    В Євхаристії, немов із джерела, витікають на нас ласки та з найбільшою успішністю осягається освячення людей у Христі, і Боже прославлення, до якого, немов до мети, спрямовані усі інші діла Церкви. Тому почитання Пресвятої Євхаристії повинно бути в нас завжди на першому місці. "Немає святішої, величнішої та важливішої дії, - каже Слуга Божий митрополит Андрій Шептицький - ніж Жертва Служби Божої. Коли священик приступає до жертовника, тоді його чин перевищує у важливості і святості всі діяння людей, які історики записують як важливі історичні події". (З декретів Львівського Архиєпархіального Собору, 1940 р.).
    
    Беручи, отже, участь в хіротонії Владики Йосипа Міляна в столиці України- Києві ми сьогодні відновляємо нашу віру в Христа, живого і присутнього у Пресвятій Євхаристії і таким чином прагнемо "ввести Хліб, що зійшов з неба, у щоденність нашого життя" (Пор. Бенедикт XVI, Молитва "Ангел Господній", 8.06.2007 р.).
    
    Бажаємо Владиці Йосипу, рукоположеному в такий особливий празник Пресвятої Євхаристії, щоб Ісус Христос крокував там, де ходитимете ви Владико, жив там, де мешкаєте Ви. Нехай Київ, це історичне й християнське місто, стає щораз більше Божим. Нехай ціле Ваше життя Владико буде звіщанням цього святкового дня, що для Вас, Владико, Пресвята Євхаристія є усім, є вашим життям, є джерелом любові, яка усе перемагає. Плідного Вам служіння.
    Слава Ісусу Христу!