Вітальне слово Його Високопреосвященства Архієпископа Івана Юрковича
з нагоди 15-річчя місійної праці Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії у Києві
Київ, 31 травня 2009 року

    Високопреподобна Сестро Провінційна Настоятелько, Дорогі брати і сестри у Христі,
    Дорогі Сестри Служебниці!
    
     Я, як представник Святішого Отця Бенедикта ХVI в Україні, хочу щиро привітати Вас, з нагоди 15-ти річчя присутності Сестер Служебниць у Києві. Радію, що сьогодні можу бути разом із Вами, і в духовний спосіб разом з усіма спільнотами Сестер Служебниць в Києві випрошувати у Всемогутнього Бога усіх потрібних благодатей на подальше життя і діяльність а також дякувати за пережиті роки вашого служіння в столиці України - Києві.
    
     Віримо, що сьогодні разом із нами, в духовний спосіб, є присутні через спільноту святих, також Ваші засновники - Блаженна Сестра Йосафата Гордашевська та Слуга Божий Отець Єремія Ломницький, котрі під натхненням Святого Духа передали вашому Згромадженню таку гарну харизму і завдання: служити Богові й народові там, де є найбільша потреба у цьому. Ця харизма служіння, як маленьке зерно засаджене через блаженну сестру Йосафату у досить складних умовах приносить сьогодні плоди не лише в Україні, але в Бразилії, Італії, Америці та в інших країнах. Це також знак, що особливе Боже благословення супроводжує Вас впродовж життя, це в якійсь мірі й винагорода за вашу вірність в часи переслідувань за віру, коли Сестри не боялися бути в підпіллі, воконуючи різне служіння, а саме повідомляли вірних про проведення відправ, роздавали людям Святе Письмо, молитовники, підготовляли дітей та старших до Святого Причастя, молодь до подружжя, вмираючих - до зустрічі з Господом, приносили Святе Причастя хворим і немічним, готували їм їжу, втішали людські серця добрим словом і порадою.
    
    Дорогі сестри! Нехай винагородою за Ваше служіння буде сам Господь, який в Ісусі Христі, у Воплоченні, бажав поєднати свою долю з долею кожного з нас. Немає нічого величнішого, суттєвішого й постійнішого, ніж сам Бог.
    
    Цей Бог, як стверджує один зі святих, повинен бути завжди перед очима кожного з нас, в такий спосіб наше життя стане постійним його звеличуванням. Святий Василій каже: "Думку про Бога, раз і назавжди викарбовану в серці, можна назвати хвалою Богу, яка завжди живе в душі... Праведній людині вдається все робити на славу Бога, коли кожна дія, кожне слово, кожна думка набуває цінності восхваління. Ось велика тема: основною метою людського існування є прославляти Бога, все переконаніше, все глибше усвідомлюючи, що Він є початком і метою усього сущого".
    
    Саме тому через професію євангельських рад богопосвячена особа не лише вчиняє Христа єдиним сенсом власного життя, але наскільки це можливо намагається відобразити в собі спосіб життя, що його прийняв Син Божий, коли прийшов у світ. Зберігаючи дівство, богопосвячена особа засвоює чистоту Христової любові й визнає його перед світом як Єдинородного Сина, єдиного з Отцем; наслідуючи його вбогість, визнає Сина, який все отримує від Отця і з любові все Йому віддає; жертвуючи власну волю, стає співучасником таїнство Його синівського послуху, визнаючи Христа безмежно улюбленим і люблячим, як Того, Хто щасливий віддати себе цілковито волі Отця, з яким Він досконало з'єднаний і від якого в усьому залежний. (пор. VC 16).
    
    Дивлячись на приклад служіння Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, можемо сьогодні радіти, що маємо таких богопосвячених осіб, відданих Церкві і вже 15 років ревно працюючих в Києві. Від імені Святого Престолу хочу в особливий спосіб подякувати Сестрам Служебницям за їхнє жертвенне служіння і приклад чернечого життя в Апостольській Нунціатурі в Україні. Я маю можливість щоденно спостерігати за їхнім відданим служінням і прикладом життя в Апостольській Нунціатурі вже протягом п'яти років і хочу зауважити що їхнє служіння дійсно відзеркалюється в словах Апостольського повчання Vita Consecrata: "Через пережиту в повноті та радості посвяту, богопосвячені жінки є особливим знаком ніжної любові Бога до роду людського і особливим свідченням таїнства Церкви-Діви, Невісти й Матері" (пор. VC 57).
    
    Нехай Пресвята Богородиця та Преподобна Йосафата, мощі якої сьогодні вшановуємо в цьому храмі, супроводжують Вас дорогі Сестри Служебниці у Вашому освяченні, і випрошують численні, нові покликання до Вашого Згромадження. Через своє жертовне життя і служіння нагадуйте усім нам, що дорога до Христа веде через Пресвяту Діву Марію - незамінну Виховательку і Матір нескінченної Любові.
     Слава Ісусу Христу!